Інтравітреальна терапія

Інтравітреальна ін'єкція є введенням лікарської речовини безпосередньо в склоподібне тіло (всередину очного яблука). Метод продемонстрував хорошу ефективність за рахунок досягнення високої концентрації препарату в ураженій ділянці. При цьому мінімізується загальний вплив ліків на організм. Процедура вимагає точного дотримання техніки та високої кваліфікації офтальмолога.

Для виконання інтравітреальних ін'єкцій необхідні стерильні умови, тому маніпуляція проводиться в операційній. У клініці «Центр Ока» ви отримаєте детальну консультацію. Ми кожному забезпечуємо індивідуальний підхід — оцінюємо динаміку, комбінуємо препарати, використовуємо новітні технології в галузі офтальмології.

• Стійкі до Anti VEGF інтравітреального терапії форми захворювань зустрічаються в приблизно 10% випадків. Ми вміємо їх діганостіровать і не зробимо ін'єкцію якщо будемо впевнені, що вона не принесе результату;
• Ми ставимося до кожного пацієнта індивідуально - оцінюємо динаміку, комбінуємо препарати і пропонуємо альтернативи, наприклад лазерні методи лікування.
• У нас є все і найкраще для діагностики сітківки. Ми тонко відстежуємо динаміку і призначаємо лікування в той момент, коли це необхідно для досягнення результату.
• На жаль інтравітреальні ін'єкції - не панацея, їх ефективність обмежена, але це найкраще що є в медицині для багатьох наших пацієнтів. Ми чесно про це говоримо, даємо відвертий прогноз перебігу захворювання і кількості ін'єкцій в доступному для огляду майбутньому.

• дегенерацію макули;
• набряклість або потовщення макули;
• діабетичну ретинопатію;
• запалення та набряклість судинної оболонки ока;
• оклюзію вен сітківки;
• ендофтальміт;
• хоріоїдальну неоваскуляризацію.

• вагітність;
• алергічні реакції на ліки, що застосовуються;
• онкологічні захворювання органів зору;
• порушення згортання крові;
• відсутність світловідчуття;
• тяжкий соматичний стан.

• крововиливи;
• підвищення ВОТ;
• алергічні реакції;
• гіпотонію.

• очний біль або дискомфорт;
• підвищення ступеня нечіткості зору через день після процедури;
• підвищена світлочутливість;
• зниження зору.

• набряклість макули, викликана діабетичними ускладненнями;
• оклюзія вени сітківки;
• вікова макулярна дегенерація.

Процедура інтравітреальних ін'єкцій виконується амбулаторно з місцевою анестезією за допомогою гелю або очних крапель. У деяких випадках може застосовуватись невелика ін'єкційна анестезія.

Перед проведенням ін'єкції проводиться оцінка рівня внутрішньоочного тиску, щоб унеможливити його надмірне підвищення після введення препарату. Потім око та повіки дезінфікуються розчином йоду, після чого вони фіксуються спеціальним інструментом (вікорозширювачем), що дозволяє точно визначити місце для проколу. Ін'єкція проводиться в білу частину ока (склеру). Об'єм лікарського препарату, що вводиться, зазвичай не перевищує 50 мкл (0,05 мл) за одну ін'єкцію. Під час введення препарату пацієнти зазвичай відчувають невеликий тиск в оці.

Весь процес займає близько 10-15 хвилин. Відразу після внутрішньоочного введення лікар може повторно перевірити внутрішньоочний тиск, який може тимчасово підвищитися. У пацієнтів із глаукомою стабілізація тиску після інтравітреального введення ліків може відбуватися повільніше, тому цей процес потребує контролю.

Для інтравітреальних введень застосовується голка із товщиною понад 30 G. За наявності у пацієнта природного кришталика місце введення голки визначається на відстані 3,5-4 мм від лімбу ока. Якщо пацієнт має інтраокулярну лінзу, відстань скорочується до 3-3,5 мм. Ці деталі дуже важливі, щоб уникнути пошкодження кришталика або сітківки.

Вибір ліків для ін'єкції залежить від медичних показань:

1. антибіотики — застосовуються при ендофтальміті та гнійних запаленнях для усунення інфекції всередині ока;
2. протигрибкові препарати — використовуються при запальних процесах, спричинених мікозами;
3. нестероїдні протизапальні препарати — застосовуються при терапії увеїту та неоваскуляризації;
4. імуномодулятори — допомагають впоратися з увеїтом та лікують хронічні неінфекційні хвороби;
5. глюкокортикостероїди — гормональні засоби, що використовуються при набряку макули;
6. препарати anti-VEGF — застосовуються при макулярному набряку різної етіології.

Ін'єкції препарату Візкью (з діючою речовиною Бролуцизумаб) — це сучасний метод лікування захворювань сітківки, таких як макулярна вікова дегенерація. Препарат блокує дію білка VEGF, що спричиняє зростання аномальних кровоносних судин у сітківці, що може призводити до набряку та погіршення зору. Пригнічуючи активність цього білка, Візкью знижує проникність судин, зменшує набряк та запобігає подальшому пошкодженню тканин, що сприяє стабілізації або покращенню гостроти зору.

Його основна перевага перед іншими лікарськими розчинами подібної дії полягає в тому, що він має меншу молекулярну масу, що дозволяє йому проникати глибше в тканини та діяти більш ефективно. Це дає можливість рідше проводити ін'єкції — інтервал між ними може становити до 12 тижнів, тоді як інші препарати потребують більш частого введення.

Курс лікування зазвичай починається з кількох щомісячних ін'єкцій, після чого інтервал між ними може бути збільшений до 2 – 3 місяців, залежно від реакції організму та важкості захворювання. Регулярний контроль лікаря необхідний для оцінки ефективності лікування та можливого коригування терапії.

Vabysmo (з діючою речовиною Фарицимаб) — інноваційний препарат, призначений для інтравітреальних ін'єкцій при лікуванні захворювань сітківки, таких як вікова макулярна дегенерація та діабетичний макулярний набряк. Він діє на два ключові патогенетичні механізми — пригнічує ангіогенез та запалення, блокуючи відразу два типи факторів: VEGF та Ang-2.

Однією з головних переваг Vabysmo в порівнянні з іншими препаратами є його подвійна дія, що дозволяє знизити частоту ін'єкцій та підвищити ефективність лікування. Це скорочує кількість візитів до лікаря та знижує навантаження на пацієнта.

Рекомендований курс лікування може починатися з ін'єкцій кожні 4 тижні, але з часом інтервали між процедурами можуть збільшуватись до 16 тижнів, залежно від реакції пацієнта на терапію.

Цей препарат є «внутрішньоочним» імплантатом. Його основою є дексаметазон — сильнодіючий стероїд з протизапальною дією. Озурдекс досить поширений і стає дедалі популярнішим у розвинених країнах. У деяких випадках препарат може замінити 6 місяців інтенсивного безперервного лікування.

Основна сфера його застосування — хронічні запальні захворювання ока (увеїт), тромбоз центральної вени сітківки та діабетична макулопатія. Дексаметазон здатний ефективно справлятися з вираженим запаленням, зменшувати набряки, відновлювати нормальну проникність капілярів, усувати відкладення фібрину і підтримувати фагоцитоз в області запалення. Цей препарат також припиняє зростання ендотелію судин та зменшує вивільнення простагландинів, які можуть спричиняти макулярний набряк.

Для лікування макулярного набряку, який може загрожувати втратою зорових функцій, досвідчений офтальмолог вводить імплантат Озурдекса, що знаходиться в аплікаторі, в ділянку ураження. Введення проводиться одноразово, і дозування, що рекомендується, становить один імплантат. Повторне введення можливе, якщо офтальмолог вважає, що потенційні ризики можна порівняти, або вони менше потенційного корисного ефекту. Дія препарату зберігається щонайменше півроку.

Ін'єкція (укол в око) даного препарату Айлія дозволяє лікувати центральну частину сітківки (макулу) у випадках набряку, зумовленого різними патологічними процесами в ній. Також препарат використовується при формуванні мокрої жовтої плями та інших патологічних станах.

При введенні в склоподібне тіло активна речовина препарату — афліберцепт — блокує рецептори ендотеліального (VEGF) та плацентарного (PIGF) факторів росту судин, запобігаючи надмірному утворенню функціонально неповноцінних судин у сітківці.